Для застосування пільгових або преференційних ставок мита важливим є визначення країни походження товару. Закон Про єдиний митний тариф (ст. 18) визначає, що країною походження товарів вважається країна, де товари було повністю вироблено або піддано достатній переробці чи обробці.

Повністю виробленими в даній країні вважаються такі товари:

• корисні копалини, видобуті в межах її території або економічної зони;

• рослинна продукція, вирощена на її ґрунті;

• живі тварини, вирощені в ній;

• продукція, одержана в ній від живих тварин;

• вироблена в ній продукція мисливського, рибальського і морського промислу;

• продукція морського промислу, видобута або вироблена у Світовому океані суднами даної країни, а також суднами, орендованими (зафрахтованими) нею;

• вторинна сировина і відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, здійснюваних у даній країні;

• товари, вироблені в даній країні виключно з названої вище продукції.

Переробка або обробка товарів у даній країні вважається достатньою, якщо: декларовані товари класифікуються в тарифній позиції іншій, ніж матеріали чи вироби, що походять з третіх країн і були використані для їх виготовлення; у вартості декларованих товарів частка добавленої вартості становить не менш як 50 відсотків.

Походження товарів підтверджується відповідними сертифікатами походження товару, згідно з вимогами, встановленими міжнародно-правовими актами (наприклад, сертифікати СТ-1 для країн СНД, EUR-1 та EUR-2 для країн Балтії).

без позначки — угоду підписано, але не ратифіковано Верховною Радою.